Історія Архіву

Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України є головним зібранням рукописів польових звітів та наукових робіт про археологічні дослідження на території України. Його формування почалося з 1919 р., але охоплює він і документи більш раннього періоду. Зокрема, у зібрання архіву входять фонд «Музею старожитностей при Київському університеті Святого Володимира» (1826–1925 рр.), фонд Всеукраїнського археологічного Комітету (1918–1932 рр.), документи про археологічні дослідження перехідного періоду: ВУАК-СІМК (1933–1934 рр.), ВУАК–ІІМК (1934–1937 рр.), а також довоєнний фонд Інституту археології (1938–1940 рр.). Абсолютна більшість цих матеріалів не опублікована, і через серйозні історичні катаклізми на територіях України в 1917–1945 рр. значна частина археологічних колекцій з розкопок даного проміжку була втрачена чи депаспортизована, тож матеріали Наукового архіву Інституту археології НАН України часто залишаються єдиним доступним нам джерелом.

Фонд експедицій охоплює період 1945–2021 рр. Це найбільший фонд архіву, що містить наукові звіти про розкопки та розвідки археологічних пам’яток на території України.

Фонд наукових робіт охоплює рукописи монографій, статей, планових тем, звітів тощо. Також архів зберігає рукописи дисертацій, захищених у стінах Інституту археології.

Персональні фонди архіву складаються з рукописів та чернеток, листування видатних археологів України (Хведора Вовка, Вікентія Хвойки, Данила Щербаківського, Сергія Гамченка, Віктора Петрова-Домонтовича та ін.) – загалом 65  особових фондів. Всього ж архів зберігає 73 фонди на паперовій основі.

Спеціальний фонд — Негатека, до якої входять негативи (на склі та фотоплівках) до наукових звітів за 1945–2008 рр.; негативи на скляних платівках з археологічних досліджень за 20–30-ті рр. XX століття; негативи на скляних платівках і фотоплівках з кількох особових фондів вчених-археологів за 1897–1992 рр. Негатека містить близько 50 тис. одиниць зберігання, серед них 13944 од. зб. — негативи на скляних платівках.