Про роботу над проектом

У липні поточного року, за підтримки австрійських колег із Volkskundemuseum Wien (Віденського музею народознавства), Photoinstitut Bonartes (Відень), за фінансової підтримки ERSTE Stiftung (Відень), у Науковому Архіві розпочався проект «Цифрове сховище пам’яті. Архів Хведора Вовка (1847–1918)» – робота із оцифрування персонального фонду відомого українського антрополога, етнографа і археолога. Стипендіальна програма від австрійських колег передбачала надання фінансової підтримки Архіву терміном на шість місяців (липень-грудень 2023 р.), придбання сканера «Epson Expression 12000XL» та пакувальних матеріалів для чутливих до умов зберігання фотографій і фотонегативів фонду. За цей термін нам вдалося реалізувати проект у значному обсязі. Більшу частину паперового фонду Хведора Вовка оцифровано, фотографії та фотонегативи на склі перекладено у нові архівні конверти і коробки із безкислотних матеріалів. Створено веб-сайт, на якому представлено фотоколекцію фонду.

До сканування документів були залучені Дарина Романенко, Галина Станиціна, Тамара Куцаєва та Олександра Бузько. Обсяг документів фонду виявився дуже значним, командою було зроблено більше 32.000 скан-копій сканерами «Epson Expression 12000XL» (фотографії, негативи та деякі малюнки) та двома документ-сканерами CZUR (текстові документи). За придбання останніх вдячні археологу Олексію Комару, який нині у війську, та меценату Тарасу Хмеловському.

Паралельно із оцифруванням документів тривала робота зі створення веб-сайту. У розпал проекту нашого програміста і археолога Володимира Мисака призвали в армію, тож коли мав змогу, він консультував нас у телефонному режимі. Також вдячні за консультації і технічну допомогу із налаштування хостингу програмісту Ігорю Мисаку. В результаті такої непростої співпраці створено даний сайт, розміщений на веб-сервері хостинг компанії AWS (Amazon Web Services). Веб-сайт побудований на основі системи керування вмістом із відкритим вихідним кодом WordPress. Сайт складається із клієнтської (фронтенд) та адміністративної (бекенд) частин. Фронтенд створений за допомогою професійної теми для WordPress «Bold Photography Pro» групи CATCH THEMES, включно із тематично обраною функціональною частиною. Верстка адаптивна для всіх типів пристроїв (ПК, планшетів, мобільних телефонів). Модератори різного рівня доступу мають можливість створювати та редагувати контент сайту. Використовується близько 30 плагінів та віджетів, серед яких різні види галерей та слайдерів, двомовність (українська та англійська версії), структура категорій та справ, плагіни безпеки. На сайт завантажено більше 5 Гб фотоматеріалів, які згруповані у 14 категорій та більше ста ключових об'єктів. У кожну з категорій «підтягуються» відповідні скан-копії окремих справ, відображені у двох галереях (слайдер “3D FlipBook” у вигляді книжки і галерея “Modula” із послідовним рядом фотографій).

Наразі на сайті представлені такі категорії:

Про Хведора Вовка:

• Біографічні документи;
• Портрети та інші фотографії.

Наукове надбання:

• Археологія;
• Етнографія;
• Антропологія.

Епістолярна спадщина:

• Листи від Михайла Грушевського;
• Листи від Миколи Біляшівського;
• Листи від родини Мортільє.

Колекція негативів на склі:

• Подорожі Європою;
• Іконографічна виставка XI Археологічного з'їзду;
• Археологія. Мезинська (Мізинська) стоянка.

Станом на кінець грудня 2023 р. оприлюднено переважну більшість фотографій та негативів на склі, що зберігаються у фонді, а також окремі текстові документи (біографічні документи Хв. Вовка та частину листування).

Науковий Архів висловлює щиру вдячність усім причетним до реалізації проекту. Передусім – історику Мартіну Роде, який ініціював пошук фінансової підтримки і залишався із нами на зв’язку у вирішенні багатьох поточних питань. Вдячні історику Фабіану Бауманну за те, що познайомив нас і весь час турбувався як наші справи в умовах війни. Вдячні за сприяння Вченій раді Інституту археології, його директору Віктору Чабаю, заступниці директора з наукової роботи Аллі Буйських, вченим секретарям Сергію Теліженку та Ользі Манігді. Вдячні завідувачці Наукової бібліотеки Інституту Вікторії Колесніковій та провідній бібліографці і дослідниці архіву та книгозбірні Хв. Вовка Ірині Черновол за консультації, а співробітниці бібліотеки Вірі Павловій – за те, що у страшний березень 2022 р. пакувала книгозбірню Вовка з полиць у коробки подалі від вікон, роблячи на коробках детальні підписи. Висловлюємо подяку Астрід Хаммер з Віденського музею народознавства за консультації з приводу пакувальних матеріалів, а також діджитал-архівістці Ірині Глік з Філадельфії, за допомогу нам порадами щодо оцифрування негативів на склі.

Дуже допомогла проекту на волонтерських засадах студентка Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, археологиня і фотографка Ніка Гавриш. Вона пофотографувала робочий процес – і в результаті фотосесії сайт має привабливе візуальне оформлення. Подяку за таке цінне знайомство висловлюємо Анастасії Гусак та Олексію Потоцькому, а також організації «Студентське археологічне товариство». Допомогли проекту в рамках архівної практики і студенти історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Данило Косар, Владислав Соломʼяний, Кахабер Харазішвілі та Володимир Малиневський (керівник практики – Євген Синиця), а також студентка історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Альона Караваєва. Інші студенти і студентки цього університету допомагали онлайн наповнювати базу даних листів Хв. Вовка (керівник практики – Ростислав Сегеда). Таким чином опис фонду було переведено в табличний формат для представлення на сайті, а також перекладено англійською мовою.

На випадок відключень електроенергії ми мали бензиновий генератор, придбаний для Архіву минулого року, у розпал блекаутів, історикинею Ольгою Мартинюк та її друзями. Протягом жовтня і листопада заради економії бюджетних коштів в Інституті не вмикали опалення – тож доводилось працювати у куртках, шапках, неповний робочий день, і грітися двома конвекторними обігрівачами, придбаними для Архіву благодійним фондом для цивільних потреб, за ініціативою археолога і воїна Збройних сил України Олексія Крютченка.

Робота над проектом, хоч і в непростих умовах війни, була вельми захопливою. З огляду на нерозбірливий почерк самого Хведора Вовка, багато його документів все ще лишаються не до кінця прочитаними. Однак у процесі сканування ми мали змогу їх трохи детальніше роздивитися. Так зокрема в одному з блокнотів був знайдений малюнок рукою Хв. Вовка, який зображує дольмен (мегалітичну споруду), на ньому влаштувалася група людей, а сам вчений стоїть поруч із блокнотом у руках. Завдяки точним підписам місця, дати та імен людей на малюнку, вдалося розшукати це місце на мапі (містечко Реньє на кордоні Франції і Швейцарії) та дослідити історію стосунків Хв. Вовка із зображеними персонажами. У підсумку Олександрою Бузько і Мартіном Роде зроблено доповідь “La Pierre Aux Fées (Казковий камінь) і 7/19 серпня 1883 р. в житті Хведора Вовка” (Наукова конференція “Археологічні студії: здобутки та перспективи 2023”, Київ, 26 січня 2023), а також написано статтю «Спільнота в зображеннях: архівні джерела до життєпису Хведора Вовка», яка невдовзі вийде друком в українському журналі «Археологія і давня історія України» (випуск 4, 2023).

У процесі реалізації проекту колишньою завідувачкою Архіву Галиною Станиціною було проведено інвентаризацію листів у фонді: створено перелік із 798 адресантів (більше 5.000 листів). Значна частина епістолярію Хведора Вовка опрацьована і опублікована, однак все ще лишається корпус листів для подальших досліджень. Серед них – листи французькою мовою, які вимагають перекладу, а отже залучення колег із Франції або гарних знавців французької мови в Україні.

Тож проект має потенціал продовження у частині наукової атрибуції окремих документів і зображень, доповнення і покращення опису фонду. На жаль, у процесі роботи із фондом ми виявили, що не лише фотографії, а багато паперових документів вимагають реставрації і переупакування. Це важливе завдання на найближче майбутнє.

Олександра Бузько,
завідувачка Науковим Архівом Інституту археології НАН України

При оформленні цієї сторінки, а також для оформлення слайдера хедера сайту використані фото Ніки Гавриш.